Астрономія в Стародавньому Китаї

Цивілізації Стародавнього Китаю властива наукова діяльність у різних галузях. Не даремно саме китайцям приписують винахід паперу і пороху. Астрономія в Стародавньому Китаї була одним з пріоритетних напрямів. До теперішнього часу збереглося кілька тисяч текстів, написаних древнекитайскими астрономами.

Особливість відкриттів, зроблених китайськими вченими, в тому, що практично всі вони робилися виключно самостійно, без опори на вже існуючі досягнення інших цивілізацій. Тим не менш, у своїх наукових дослідженнях їм вдалося досягти значних успіхів.

Вже у XXVII столітті до н. е. в Китаї були державні календарі. Спочатку 76-річний цикл складався з 48 звичайних років за 12 місяців в кожному і 28 “високосних” років за 13 місяців, в кожному місяці було 29 – 30 діб. Пізніше був введений 19-річний цикл, що складається з 12 звичайних і 7 високосних років. 

Приблизно в XX столітті до нашої ери китайські астрономи розробили теорію місячних і сонячних затемнень. У ХП столітті до н.е. в Китаї з’явилася перша спеціалізована лабораторія, оснащена власноруч изобретенными інструментами: компасами, сонячними та водяними годинниками та іншими механізмами і пристосуваннями.

До IV ст. до н.е. відноситься перший китайський зоряний каталог, в якому були вказані характеристики близько 800 зірок, що складали 124 сузір’я. 320 зірок були присвоєні власні імена. Вже в VII столітті до н. е. китайським астрономам було відомо про рух зірок, причому це відкриття вони зробили без застосування телескопа і раніше, ніж їхні європейські колеги. У давніх записах також знайдені згадки про спостереження за метеорами, кометами і навіть появу нових зірок (наднових).

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Аномалія