Астрономія Межиріччя

Цивілізація Межиріччя зародилася в кінці 4 тисячоліття до нашої ери і проіснувала до початку нашої ери. Перша держава в долині річок Тигр і Євфрат створили шумери, вони ж придумали писемність і заклали основи різних наук, в тому числі і астрономії. Знання та досягнення шумерів перейняли аккадці, вавілоняни, касситы, ассірійці і навіть грецькі вчені.

 

Шумери вивчали астрономію для того, щоб обчислювати час посівів і збирання врожаю, довжину року, передбачати різні події. Вивченням Сонця, Місяця та інших небесних тіл займалися жерці в спеціально побудованих для цієї мети храми, які називали «зіккуратами».

 

Жителі Межиріччя вважали, що планети і зірки – це боги, а дослідження цих небесних тіл, що дозволяла передбачати волю богів. Сонцю дали ім’я Уту, Місяцю – Нанна, Венері – Інанна. Ці небесні тіла вважалися самими головними, і спостереження за ними проводилися регулярно. У часи панування Вавилона Сонце називали Шамаш, Місяць – Сін, Венеру – Іштар, але значення їх у житті людей залишилося колишнім. Люди вважали, що від них як і раніше залежала погода, родючість, зміна пір року і навіть долі людей.

 

Ще в 3 тисячолітті до н. е. астрономи Межиріччя з’єднали зірки у сузір’я і створили список сузір’їв. До кінця 2 тисячоліття до н. е. число сузір’їв досягло 70-ти, деякі з них збігаються з сучасними (Рак, Близнюки, Лев, Скорпіон та інші), на місці інших шумери представляли зовсім інші образи. Наприклад, Велику Ведмедицю вони бачили в образі Колісниці, сучасне сузір’я Риби – в образі Великої Ластівки. 

 

В середині 2 тисячоліття до н. е. астрономи Межиріччя створили особливі календарі, в яких напроти кожного місяця відзначали сузір’я, з’являються не небосхилі перед сходом Сонця. Цьому надавалося особливе значення, можливо, люди вважали, що сузір’я теж якимось чином впливають на їх життя.

 

У 1 тисячолітті до н.е. був створений каталог сузір’їв і зірок з датами їх ранкових сходів, таблиці для визначення часу вдень за розміром тіні. У цей період астрономи почали фіксувати сонячні і місячні затемнення, дати молодиків і повнолуння, рівнодень і сонцестоянь, положення Місяця щодо зірок, положення планет відносно Сонця і заїзд, поява комет і падіння метеоритів. До наших днів не дійшли відомості про те, що стародавні астрономи використовували будь-які інструменти для своїх вимірів. Точно відомо лише про існування водяних годин.

 

Жителі Межиріччя добу ділили на 12 годин, а щогодини – на 30 «градусів часу», кожен з яких дорівнював 4 сучасним хвилинах. На початку 1 тисячоліття до нашої ери астрономи навчилися дуже точно обчислювати рух Місяця і планет, виділили на зоряному небі зодіакальний пояс, що складається з 12 сузір’їв, створили 19-річний календарний цикл, 7 років з якого складалися з 13-ти місячних місяців, знайшли закономірності місячних затемнень і руху планет.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Змінні зорі