Ядро очного яблука

Кришталик (lens) – щільне тіло у вигляді двоопуклого зерна сочевиці (див. Атл.). Закруглений його край називають екватором. Кришталик позбавлений судин і нервів, абсолютно прозорий і покритий безструктурної прозорою капсулою. Задня поверхня кришталика вдається в склоподібне тіло, розташоване позаду нього, а передня прилягає до райдужці. Кришталик укріплений війковим паском. При скороченні м’язових волокон війкового тіла натяг паска слабшає і кришталик, не відчуваючи обмежує тиску своєї капсули, стає більш опуклим. Це підвищує його здатність заломлення. Зміна кривизни кришталика обумовлює пристосування ока до ясного бачення разноудаленних предметів і називається акомодацією.

Кришталик – найбільш потужна заломлююча середу очі (показник заломлення – 1,43). З віком він ущільнюється і ущільнюється, і акомодація слабшає.

Склоподібне тіло (corpus vitreum) заповнює в оці всі простір між сітківкою ззаду і кришталиком спереду. Воно щільно прилягає до сітківки, сприяючи прилеганию пігментного і зовнішнього її шарів і сприяє фіксації кришталика. Склоподібне тіло складається з прозорого драглистого міжклітинної речовини і не має судин. Переломлюються здатність його дорівнює 1,33.

Водяниста волога виділяється кровоносними судинами війчастих відростків і райдужки. Вона заповнює порожнини: передню камеру ока, розташовану між рогівкою і райдужкою, і задню камеру – між райдужкою і кришталиком з його паском. Обидві ці камери повідомляються через зіницю, і водяниста волога омиває райдужку, частково війкового тіло і кришталик. Водяниста волога дуже слабо заломлює світло. Її відтік здійснюється через венозний синус.

Посилання на основну публікацію