Травлення в кишечнику людини

У відповідь на механічні та хімічні подразнення кишкові залози виділяють кишковий сік (до 2,5 л на добу). У ньому міститься 22 травних ферменту, в тому числі ентерокіназа, пептідаза, ліпаза, амілаза, сахараза. Травлення відбувається як в просвіті тонкої кишки (порожнинне), так і на поверхні мікроворсинок кишкового епітелію (пристеночное, або мембранне). Пристінкові травлення є заключним етапом перетравлення їжі. Далі слід процес всмоктування поживних речовин. Ворсинки завдяки наявності в них гладких клітин працюють як мікронасоси, тому всмоктування – це активний процес, на який клітини витрачають свою енергію. У кровоносні капіляри проходять амінокислоти і глюкоза і затримуються неперетравлені білки. Емульговані жири всмоктуються в лімфатичні капіляри. Для дітей характерна підвищена проникність кишкової стінки, тому у них в невеликих кількостях з кишечника можуть всмоктуватися білки молока, яєчний білок, а також кишкові отрути і продукти неповного перетравлення. Все це може призводити до різних токсикозам.

Всмоктування здійснюється в міру просування їжі від дванадцятипалої кишки до сліпої. Для стінок тонкого кишечника характерні два види руху: перистальтичні і маятникообразное. Перистальтика здійснюється у вигляді скорочення, яке виникає в початкових відділах тонкого кишечника і закінчується біля сліпої кишки. В результаті харчові маси перемішуються з кишковим соком, що сприяє переварюванню їжі та її просуванню. При маятникоподібних рухах м’язи на невеликій ділянці кишечника то розслабляються, то скорочуються. Харчові маси пересуваються при цьому то в одному, то в іншому напрямку, що сприяє інтенсивному перемішуванню їжі. У дітей м’язовий шар менш розвинений, ніж у дорослих, у зв’язку з цим перистальтика у дітей виражена слабше і спостерігається схильність до закрепів.

Посилання на основну публікацію