Періоди розвитку організму людини

Основні періоди життя людини. Від чого залежить тривалість життя і є “ліки від старості”?

Неважко провести аналогію між клітинним циклом і життям людини. Основні періоди клітинного циклу – народження, дозрівання, активне функціонування, згасання і загибель – в цілому відповідають періодам життя людини (малюнок 1.3.16 і таблиця 1.5.4). Знову ми зіткнулися з таким собі алгоритмом, написаної природою програмою, яку організм людини виконує і виконає до кінця, якщо не втрутяться трагічні випадкові чинники.

Таблиця Основні періоди життя людини

Період життяЧоловікиЖінки
період новонародженостіВід народження до 1 місяцяВід народження до 1 місяця
Період грудного вікуВід 1 місяця до 1 рокуВід 1 місяця до 1 року
ясельний вікВід 1 року до 3 роківВід 1 року до 3 років
дошкільний вікВід 3 до 7 роківВід 3 до 7 років
Молодший шкільний вік7-13 років7-11 років
Підлітковий вік (пубертатний вік)13-17 років11-15 років
юнацький17-21 років15-20 років
Зрілий вік, перший період21-35 років20-35 років
Зрілий вік, другийперіод35-60 років35-55 років
похилий вік60-75 років55-75 років
старечий вікВід 75 до 90 роківВід 75 до 90 років
довгожителіСтарше 90 роківСтарше 90 років

Від моменту народження дитина не тільки росте фізично: розвивається його кістково-м’язова система, збільшується зростання і маса тіла, але і “дозріває” функціонально: поступово активуються ферментні системи печінки і шлунково-кишкового тракту, стабілізується терморегуляція, зазнають функціональні зміни серцево-судинна, дихальна та інші системи. Наприклад, у новонародженого частота серцевих скорочень (ЧСС) становить 120-140 ударів в хвилину, у 3-річну дитину – вже 105, а в 8-9 років частота серцевих скорочень практично відповідає параметрам дорослого – 90 ударів в хвилину. Таке “уражень ритму” пояснюється поступовою оптимізацією серцевої діяльності – наростанням ефективності серцевого скорочення: якщо у новонародженого протягом однієї хвилини серце перекачує 450-550 мл крові, тобто з кожним серцевим викидом в аорту виштовхується близько 4 мл крові, то у 8-річного дитини цей обсяг вже становить понад 30 мл (2800 мл за 1 хвилину). Однак найбільший прогрес спостерігається у розвитку нервової системи і психіки: стають більш диференційованими емоційні реакції, багатше – міміка, активуються пізнавальні процеси, формуються механізми запам’ятовування, концентрації і збереження уваги, закладаються основи логічного та абстрактного мислення і багато іншого (докладніше в розділі 1.5.2.13 ). У пубертатний період починає змінюватися гормональний фон, організм готується до виконання репродуктивних функцій. За різними даними, до 20-25 років розвиток організму йде по наростаючій, далі настає фаза плато (з 25 до 30-35 років), що характеризується максимальною активністю всіх функцій організму. Після 35 років поступово зменшуються резервні можливості організму, в організмі починають більш інтенсивно протікати процеси старіння. Чому це відбувається? Вчені стверджують, що справа в генетичній програмі, записаної в ДНК клітини, і пошук “гена старіння” триває. Ні для кого не секрет, що перші зморшки – перші прояви процесів старіння – виявляються вже в 20-25 років, однак темпи згасання другорядних, а потім і основних функцій організму наростають після 35-40 років. Найбільш показові в цьому відношенні процеси вищої нервової діяльності і реакції психіки. Більш важким стає засвоєння нового матеріалу, більше часу доводиться витрачати на запам’ятовування інформації, ускладнюються процеси швидкого реагування на ситуацію або прийняття нестандартних рішень. Після 60 років зазвичай спостерігається пригнічення інтелектуальної діяльності, значно погіршується пам’ять на поточні події, емоційні реакції стають не завжди адекватними, відзначається схильність до депресії, що зумовлено погіршенням кровопостачання і обміну речовин в головному мозку, зменшенням числа нейронів і віковими дегенеративними змінами нервової системи. Однак процеси сприйняття інформації, до якої людина звикла в силу своєї професійної діяльності, і мислення можуть довгий час зберігатися на досить високому рівні. Від чого це залежить? Тут діє простий закон біології: “В першу чергу згасає та функція організму, яка активно не використовується”.

Давайте ще раз подивимося на малюнок 1.3.17. Графік, що відображає інтенсивність процесів метаболізму в клітині в різні періоди її життєвого циклу, в рівній мірі можна віднести і до процесів вищої нервової діяльності, і до будь-якої іншої функції організму людини протягом життя.

Протягом історії людства тривалість життя збільшувалася. Так, в XIV-XVII століттях середня тривалість життя людини становила всього 24-29 років. В кінці XIX століття в країнах Європи люди в середньому жили 42 роки, а в другій половині ХХ століття – понад 70 років. За статистикою, основними причинами смерті сучасної людини є хронічні неінфекційні захворювання – атеросклероз, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба, злоякісні пухлини. Припускають, що ефективна профілактика тільки серцево-судинних захворювань може призвести до збільшення тривалості життя до 85 років. Резерви підвищення тривалості життя криються в оптимізації рухової активності, харчування, ритмів життя і емоційних реакцій людини. Хоча як і раніше актуальним залишається вислів “Потрібно не тільки додати роки до життя, а й життя до років”. А шляхи досягнення обох цілей однакові!

Посилання на основну публікацію