Передача спадкових ознак людини потомству

Значення молекули ДНК у передачі спадкових ознак. Молекула ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти) має форму подвійної закрученої спіралі (нитки), що нагадує мотузяну драбину.

ДНК реплікується, в результаті подвійна спіраль розкручується і слабкі водневі зв’язки між підставами розриваються. В результаті розриву молекули ДНК одна нитка її служить зразком. Паралельно однієї нитки ДНК будується друга нитка. Новоутворена молекула ДНК в точності повторює відрізок спірально закрученої молекули ДНК. В результаті цього нуклеїнові кислоти утворюють нитку ДНК. Організм використовує нуклеїнові кислоти як важливий складовий компонент для синтезу білків.

Білки відрізняються один від одного особливостями природних і послідовних розташувань в ланцюзі молекул їх амінокислот. Інформація про таку структуру білків записана в молекулі ДНК. Тому передача цих даних означає передачу спадкових ознак організму. Для передачі спадкової інформації повинен бути спеціальний проводить сигнал. Завдяки йому передається інформація про спадкові ознаки організму. Утворення нової молекули нуклеїнової кислоти ДНК перетворює в “код”, точно так же нова молекула нуклеїнової кислоти кодує інформацію про будову молекули білка і передає її. Так, структура нуклеїнової кислоти визначає структуру синтезованого білка. Це є механізмом передачі спадкових ознак організму від батьків потомству.

Хромосоми людини. Клітини грають найважливішу роль в життєдіяльності, розмноженні організму. Тому процеси в клітці потрібно розглядати в зв’язку з її будовою. В рибосомах клітин синтезується більшість білків. В цитоплазмі міститься РНК. Інформація, записана в молекулі ДНК, передається до місця синтезу білка – рибосоми – за допомогою молекул і-РНК. Біологічні особливості молекул білків визначаються послідовністю з’єднання амінокислот в молекулі. Код, відповідний будовою білків, з молекулою ДНК переноситься на т-РНК. Такі особливості білків визначають тип обміну речовин в клітині. Отже, тип обміну речовин характеризує організм як біологічний вид, визначаючи і індивідуальні особливості.

Хромосоми (грец. Chroma – колір, soma – тіло) пофарбовані пігментами ядра і утворюються в процесі поділу клітини. Хромосоми в кожній клітині мають форму паличок. Зустрічаються у вигляді точки і ін. У складі хромосом ДНК постійна. Крім того, містяться РНК, білки, жири і мінеральні речовини (іони Ca2 + і Mg2 +), а також ферменти, необхідні для синтезу ДНК. Хромосоми зберігають гени (грец. Genos -рожденіе, фактор спадковості). Гени визначають індивідуальні властивості організму. ДНК – основне генетичне речовина, яка передає спадкову інформацію в хромосомах. А РНК утворюється в ядрі, потім переходить в рибосому. РНК копіює інформацію з молекули ДНК, тобто код. Основою служить РНК рибосом. Транспортна РНК (т-РНК) з’єднується з активізованими амінокислотами і приносить до місця синтезу – рибосом. На рибосомі амінокислоти з’єднуються один з одним відповідно до коду. Розрізняють: РНК-посередник, інформаційну РНК (і-РНК), транспортну РНК (т-РНК), що забезпечують передачу спадкових ознак.

Хромосомні методи визначення спадковості. Інформація про властивості організму, що передається у спадок, зберігається в хромосомах (рис. 110). Кожен біологічний вид характеризується певним постійним набором хромосом. Набір хромосом називають каріотипом (грец. Каріон – ядро, горіх, typos – форма, зразок, тип). Каріотип – диплоїдний (подвійний) набір хромосом в соматичних клітинах організму. Він характеризує ознаки виду: кількість, форму, обсяг і структуру. У клітинах тіла людини каріотип складається з 23 пар (46) хромосом. З моменту злиття яйцеклітини зі спермием визначається каріотип майбутнього організму. Набір хромосом в яйцеклітині і сперматозоїді однаково визначають спадкові ознаки і властивості організму. У всіх яйцеклітин 23-тя пара хромосом однакова, а у половини сперміїв містяться X-хромосоми, у другої половини – Y-хромосоми. При злитті яйцеклітини зі спермием з X-хромосомою утворюється 23-тя XX пара. З такою яйцеклітини розвивається жіноча зигота, тобто жіночий організм. При злитті яйцеклітини зі спермием з Y-хромосомою розвивається чоловічий організм, тобто 23-тя пара XYхромосоми. Розвиток ембріона, потім зародка і дитини залежить не від статі, а від біологічних і фізіологічних закономірностей. В організмі людини зрілі еритроцити втрачають свої хромосоми. У клітинах деяких залоз хромосоми також не містяться. Якщо запліднюються незрілі статеві клітини, то розподіл їх проходить нормально, але жіночі та чоловічі хромосоми з’єднуються по-різному. Кожна хромосома відрізняється від попередньої, тому внаслідок комбінацій жіночого і чоловічого генетичного матеріалу забезпечуються індивідуальні особливості кожного організму.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Сечоводи