Імунна реакція організму, лейкоцити

Лейкоцити – ядерні клітини, їх діаметр більше, ніж у еритроцитів.

В 1 мм3 крові налічується 4 000-8 000 лейкоцитів. Лейкоцити утворюються в червоному кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах. Вони живуть від декількох діб до декількох десятків років. Лейкоцити – безбарвні клітини, тому їх називають білими кров’яними клітинами. Вони не мають постійної форми, так як основна функція лейкоцитів – захист організму від мікробів, переохолодження і перегріву, проникнення в організм чужорідних речовин. Подібно амебі, лейкоцити пересуваються своїми ложноножкамі, проникають через стінки кровоносних судин і спрямовуються до місця ураження тканини. Лейкоцити чутливі до хімічних речовин, які виділяються мікробами і пошкодженими клітинами, тому вони спрямовуються в напрямку джерела роздратування; вони поглинають своїм тілом чужорідні речовини і переварюють їх за допомогою ферментів.

Наприклад, при попаданні чужорідного тіла в шкіру це місце червоніє, запалюється і утворюється прищ. Лейкоцити знешкоджують бактерії, занесені в рану. При цьому гине безліч лейкоцитів. Загиблі лейкоцити, тканини і клітини виділяються з рани у вигляді гною, потім рана заживає.

Процес поглинання і перетравлення лейкоцитами різних мікроорганізмів І.І. Мечников назвав фагоцитозу, а клітини-пожирачі – фагоцитами. У 1893 році він створив теорію про клітинному, імунітет і захисної ролі фагоцитозу. Якщо організм від чужорідних тіл захищають фагоцити, то від проникли в організм мікробів і отруйних речовин захищають утворюються в організмі особливі хімічні сполуки. Проти проникли мікробів або їх отрут (антигенів) кров і лімфа в організмі виробляють особливі білкові речовини (антитіла). Антитіла з’єднуються з мікробами, перетравлюють їх і знешкоджують отрути, що виділяються мікробами.

Антитіла можуть вплинути тільки на один вид мікробів. Якщо людина хвора на інфекційну хворобу, викликаної одним видом мікробів, то другий раз він може протистояти цій хворобі. В організмі виникає імунітет, тобто властивість організму захищати себе від дії хвороботворних мікробів. Розрізняють два види імунітету: один вроджений, а другий придбаний. Вроджений імунітет захищає організм людини від деяких хвороб, якими хворіють тварини. Людина не хворіє на чуму тварин, так як в його організмі є готові антитіла, які успадковуються від батьків. Набутий імунітет виробляється після перенесення інфекційних (наприклад, кашлюку, кору, вітряної віспи та ін.) Хвороб. Ці види імунітету називають природними. Для вироблення штучного імунітету людині роблять щеплення, тобто вводять убитих або сильно ослаблених збудників хвороб (наприклад, черевного тифу, дифтерії). Після щеплення людина довгий час не хворіє на цю недугу.

Лейкоцити – клітини імунітету. Імунітет (від лат. Immunitas – звільнення від чого-небудь) – здатність організму захищати себе від генетично чужорідних тіл і речовин. Імунна система людини складається з групи органів і спеціальних клітин, розкиданих по всьому тілу. Імунна система людини контролює сталість внутрішнього середовища організму. Основну функцію імунітету виконують лейкоцити.

ПОДІЛИТИСЯ: