Газообмін у легенях і тканинах людини

Будова системи сурфактант

Газообмін здійснюється між повітрям в альвеолах і кров’ю в кровоносних капілярах. Внутрішній шар альвеол застилає шар епітеліальних залозистих клітин, що виділяють біологічно активні речовини. Ця плівка (сурфактант) підтримує їх поверхневий натяг і здатність до роздування при вдиху і протидіє спаду при видиху. Сурфактант знешкоджує мікроорганізми, що надходять в складі вдихуваного повітря. Сурфактант полегшує газообмін (рис. 81).

Альвеоли є важливою частиною в структурі дихання. У легенях людини міститься 600-700 млн альвеол.

Газообмін

Між повітрям альвеол і кров’ю газообмін відбувається безперервно. У нормальних умовах кров не вступає у взаємодію з атмосферним повітрям. Повітря, що міститься в альвеолах, називають дихальним центром. Це “газ в стані депо”, він забезпечує постійний газообмін при всіх процесах дихання.

Газообмін здійснюється на поверхні альвеол, впритул контактуючи з поверхнею кровоносних капілярів. Мембрани кровоносних капілярів і альвеол утворюють структуру, що виконує єдину функцію. Тому цю структуру називають альвеолярно-капілярної мембраною. У трьохстах мільярдах кровоносних капілярів циркулює 60-90 мл крові, загальна поверхня якої 65-70 м2. Такий обсяг крові в капілярах циркулює у вигляді плівки товщиною 0,01 мм, тобто у вигляді рухомої плівки. Плівка дуже проникна для газів дихання. Тому рівновага газів дифузією по обидві сторони мембрани підтримується навіть в тих умовах, коли відбувається зменшення різниці між парціальними тисками газів.

Вдихуваний атмосферне повітря містить близько 21% кисню, 0,03% двоокису вуглецю, 79% азоту і водяної пари.

Склад повітря, що видихається відрізняється від складу атмосферного повітря. У складі повітря, що видихається міститься 16% кисню, 4% двоокису вуглецю і більше водяної пари.

В основі газообміну в легенях лежить різниця концентрацій двох газів: концентрація кисню в надійшов в альвеоли повітрі вище, ніж в кровоносних капілярах. Тому кисень з альвеол переходить через стінки капілярів в кров, проникає в еритроцити. Потім кисень вступає в безсила з’єднання з гемоглобіном еритроцитів крові і утворює оксигемоглобін. Насичена киснем артеріальна кров по артеріальним судинам великого кола кровообігу розноситься по органах і притікає в тканину. У тканинах концентрація кисню набагато нижче, ніж в артеріальній крові. Тому кисень з артеріальної крові переходить в тканину. Концентрація вуглекислого газу, навпаки, в тканинах більше, ніж в артеріальній крові, тому він переходить в кров. По венах венозна кров приносить вуглекислий газ в легені. Концентрація вуглекислого газу в венозної крові більше, ніж в альвеолах, тому вуглекислий газ з венозної крові переходить в альвеоли.

Газообміном називають процес переходу газів з середовища високого їх парціального тиску в середу з низьким парціальним тиском.

ПОДІЛИТИСЯ: