Фактори які призводять до розвитку алкоголізму

Алкоголізм – хронічне прогредиєнтне захворювання, яке виникає внаслідок систематичного зловживання алкогольними напоями і супроводжується формуванням психічної і фізичної залежності від них. Це захворювання належить до психічних бо, по-перше, в основі хворобливого потягу до алкоголю лежать глибокі психопатологічні зміни особистості, а по-друге, тривале зловживання ним призводить до порушень психіки, дефекту особистості та розвитку алкогольних психозів.

Вивчення епідеміології алкоголізму стикається з серйозними труднощами через великої кількості так званого «прихованого алкоголізму». Серед факторів, що визначають розвиток алкоголізму як хвороби, потрібно виділити наступні: генетичні, фізіологічні, психологічні та соціальні.

Генетичні чинники розвитку алкоголізму.

Ще в давнину люди вважали, що від батьків, які страждають алкоголізмом, нерідко народжуються діти з різними фізичними вадами, інтелектуальною недостатністю, з судомами і такими недугами, які згодом призводять до алкоголізму. Роль генетичних факторів у розвитку алкоголізму підтверджується і при порівнянні однояйцевих і двуяйцевих близнюків. Значно більше наболілих питань випадків у однояйцевих пар. Як вважають деякі вчені, під дією алкоголю змінюється метаболізм в організмі зародка, і це потім обумовлює особливу чутливість до нього.

Генетичні чинники розвитку алкоголізму

Фізіологічні фактори.

Велике значення в генезі алкоголізму відводять порушення метаболізму. Зокрема, це стосується порушення балансу вітамінів групи В і С. Також важливу роль відіграє співвідношення хлору і натрію в крові. З огляду на, що у людей, які зловживають алкоголем, часто змінюється настрій, вважається, що в етіології алкоголізму велике значення відіграє порушення рівноваги між адреналіном і адренохрома.

Психологічні чинники мають велике значення в розвитку алкоголізму, через те, що нетривалий стимулюючу дію алкоголю знижує тривожність, напруга, зменшує страх. Певне значення відіграє темперамент людини, особистісні риси.

Одні легко знаходять контакт з іншими людьми, люблять спілкування, інші, навпаки, прагнуть залишатися на самоті, а й ті, і інші можуть страждати алкоголізмом, хоча мотивація до алкоголізації у них залишається різною – у одних прагнення до компанії, у інших – спроби полегшити самотність.

Фізіологічні фактори розвитку алкоголізму

Алкоголь сприяє появі відчуття задоволення, ейфорії, розслабленості, полегшення. Перше змушує певну групу людей вживати алкоголь як засіб для отримання задоволення, легкого проведення часу. До них відносяться особи примітивні, з обмеженими інтересами, ті, які не вміють знайти собі заняття або ті, які звикли отримувати легке, доступне задоволення. В іншому випадку мова йде про осіб, які при складних життєвих ситуаціях не можуть з ними впоратися і знаходять в алкоголі почуття спокою, відходу від реальності, хоча б тимчасово. Тут важливо, як особистість формувалася, виховувалася.

В одних випадках виховується особистість, яка вимагає легкого задоволення. В інших – особистість, яка вимагає надмірної опіки, не вміє протистояти життєвим негараздам. Частина осіб помилково вважає причиною захворювання свою професійну діяльність, пов’язану зі спиртними напоями. У багатьох випадках алкоголізм у дітей і підлітків є результатом прагнення бути схожими на дорослих. Іноді алкоголізація є протестом проти нецікавою, повсякденному житті.

Соціальні фактори.

Соціальні чинники – це комплекс чинників, що сприяють зловживанню алкоголем, який включає певні особливості виховання, освіти, сімейного стану, матеріального достатку, ставлення держави до проблеми алкоголізму та інші. Доведено, що серед алкоголіків більшість складають самостійні або розлучені люди. Матеріальний стан грає роль на ранніх етапах алкоголізму, потім з розвитком захворювання відбуваються зміни в положенні індивіда в суспільстві і зниження соціального статусу з втратою або зниженням заробітку, але вживання алкоголю при цьому не зменшується.

Соціальні чинники розвитку алкоголізму

Політика держави щодо поширення алкоголю залежить від загальнонаціональних традицій і релігійних установок. Так, у мусульман і протестантів вживання алкоголю заборонено. До соціальних факторів відноситься, і може бути одним з найголовніших, легка доступність алкогольних напоїв, тисячолітні традиції вживання спиртного в найрізноманітніших ситуаціях.

Сукупність цих факторів сприяє поширенню побутового пияцтва, з якого потім розвивається хронічний алкоголізм. Потрібно підкреслити, що кордони між пияцтвом і хронічним алкоголізмом нечіткі.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Четвертий шлуночок