Центральна і периферична нервова система

Центральна нервова система, її структура і функції. Контроль функцій організму, забезпечення його взаємодії з навколишнім середовищем. Нейрони і їх роль в отриманні і передачі інформації, підтримці життєдіяльності нашого організму. Мозок і здібності.

Будова і значення нервової системи. Нервова система координує діяльність клітин, тканин і органів нашого тіла. Вона регулює функції організму і його взаємодію з навколишнім середовищем, забезпечує можливості реалізації психічних процесів, які лежать в основі механізмів мови і мислення, запам’ятовування і навчання. Крім того, у людини нервова система становить матеріальну основу його психічної діяльності.

Нервова система являє собою складний комплекс високоспеціалізованих клітин, які передають імпульси від однієї частини тіла до іншої, в результаті організм отримує можливість реагувати як єдине ціле на зміни факторів зовнішнього або внутрішнього середовища.
Нервова система поділяється на дві частини: центральну і периферичну.

До складу центральної нервової системи входять головний і спинний мозок, периферичної – нерви, нервові вузли і нервові закінчення.

Спинний мозок являє собою довгастий, циліндричний тяж довжиною до 45 см і масою 34-38 г, що розташовується в хребетному стовпі. Його верхня межа розташована біля основи черепа (верхні відділи переходять в головний мозок), а нижня – у I-II поперекових хребців. Від спинного мозку симетрично відходять корінці спинномозкових нервів. У ньому знаходяться центри деяких простих рефлексів, наприклад рефлексів, які забезпечують рух діафрагми, дихальних м’язів. Спинний мозок виконує дві функції: рефлекторну і провідну, під контролем головного мозку регулює роботу внутрішніх органів (серця, нирок, органів травлення).
Основним структурним і функціональним елементом нервової системи є нервові клітини – нейрони.

Сукупність нейронів і міжклітинної речовини утворює нервову тканину, з будовою якої ви познайомилися в розділі 1.5.1.

Чи знаєте ви, що…
– Нервова система складається з 10 … 100 мільярдів нервових клітин;
– Мозок споживає близько 10 Ватт енергії (еквівалентно потужності нічної лампи) і за 1 хв через нього протікає 740-750 мл крові;
– Нервові клітини генерують приблизно до тисячі імпульсів в секунду …

Нервові клітини складаються з тіла, відростків і нервових закінчень. Від інших типів спеціалізованих клітин нейрони відрізняє наявність декількох відростків, які забезпечують проведення нервового імпульсу по тілу людини. Один з відростків клітини – аксон, як правило, довше за інших. Аксони можуть досягати в довжину 1-1,5 м. Такі, наприклад, аксони, що утворюють нерви кінцівок. Аксони закінчуються кількома тоненькими гілочками – нервовими закінченнями.
Нервові клітини відрізняються за будовою, але всі їхні типи об’єднує головна риса: здатність сприймати роздратування, приходити в стан збудження, виробляти імпульс і передавати його.

Залежно від функції нервові закінчення підрозділяються на чутливі (аферентні), проміжні (вставні) і виконавчі (еферентні) (дивись малюнок 1.5.22). Чутливі нейрони (2) реагують на дії зовнішнього або внутрішнього середовища і передають імпульси в центральні відділи нервової системи. Ними, як датчиками, пронизане все наше тіло. Вони постійно як би вимірюють температуру, тиск, склад і концентрацію компонентів середовища і інші показники. Якщо ці показники відрізняються від стандартних, чутливі нейрони посилають імпульси до відповідного відділу нервової системи. Проміжні нейрони (3) передають цей імпульс з однієї клітини на іншу. За допомогою виконавчих нейронів (4) нервова система спонукає до дії клітини робочих (виконавчих) органів. Такою дією стає відповідне ситуації, що виникла зменшення або збільшення вироблення клітинами біологічно активних речовин (секрету), розширення або звуження кровоносних судин, скорочення або розслаблення м’язів.

Нервові клітини в місцях з’єднання один з одним утворюють особливі контакти – синапси (дивись малюнок 1.5.19). У пресинаптичної частини міжнейронної контакту містяться бульбашки з посередником (медіатором), які вивільняють цей хімічний агент в синаптичну щілину при проходженні імпульсу. Далі медіатор взаємодіє зі специфічними рецепторами на постсинаптичні мембрані, в результаті чого наступна нервова клітина приходить в стан збудження, яке передається ще далі по ланцюгу. Так здійснюється передача нервового імпульсу в нервовій системі. Детальніше про роботу синапсу ми розповідали в попередньому розділі. Роль медіатора виконують різні біологічно активні речовини: ацетилхолін, норадреналін, дофамін, гліцин, гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), глутамат, серотонін, і інші. Медіатори центральної нервової системи називаються ще нейромедіатори.
В основі відповідної реакції нервової системи на вплив зовнішнього середовища або на зміну внутрішнього стану організму лежить рефлекс.

Завдяки рефлексу багато наших дій відбуваються автоматично. Дійсно, нам ніколи думати, коли ми торкаємося до гарячій плиті. Якщо ми почнемо міркувати: “Мій палець на гарячій плиті, він обпалений, мені боляче, треба б прибрати палець з плити”, то опік настане набагато раніше, ніж ми почнемо будь-які дії. Ми просто відсмикуємо руку, не замислюючись і не встигаючи усвідомити, що ж сталося. Це безумовний рефлекс і для такої реакції досить з’єднання чутливого і виконавчого нервів на рівні спинного мозку. Ми тисячі разів стикаємося з подібними ситуаціями і просто не замислюємося про це.

Рефлекси, які здійснюються за участю головного мозку і формуються на основі нашого досвіду, називають умовними рефлексами. За принципом умовного рефлексу ми діємо, коли керований автомобілем або виконуємо різні механічні рухи. З умовних рефлексів складається значна частина нашої повсякденної діяльності.

Всі наші дії відбуваються за участю і контролі з боку центральної нервової системи. Точність виконання команд контролює головний мозок.

Будова і функції головного мозку. Мозок і способності.Человек здавна прагнув проникнути в таємницю головного мозку, зрозуміти його роль і значення в житті людини. Вже в глибокій старовині пов’язували поняття свідомість і мозок, але пройшли ще багато сотень років, перш ніж вчені почали розгадувати його загадки.

Головний мозок розташовується в порожнині черепа і має складну форму. Маса у дорослої людини коливається від 1100 до 2000 Це всього близько 2% від маси тіла, але складові мозок клітини споживають 25% енергії, що виробляється в організмі! У віці від 20 до 60 років маса й об’єм мозку залишаються постійними для кожного індивідуума. Якщо розправити звивини кори, то вона займе площу приблизно 20 м2.

Мозок людини складається з стовбура, мозочка і півкуль великого мозку. У стовбурі мозку знаходяться центри, що регулюють рефлекторну діяльність і зв’язують організм із корою півкуль великого мозку. Кора півкуль товщиною 3-4 мм розділяється борознами і звивинами, що значно збільшує поверхню мозку.

Ділянки кори півкуль великого мозку виконують різні функції, тому вони поділяються на зони. Наприклад, в потиличній частці знаходиться зорова зона, у скроневій – слухова і нюхова. Їх пошкодження призводить до неможливості людиною розрізняти запахи або звуки. З діяльністю головного мозку пов’язані свідомість людини, мислення, пам’ять і інші психічні процеси. Детальніше про роботу головного мозку ви зможете довідатися з наступної глави.

З тих пір, як люди переконалися, що психічні особливості людини пов’язані з мозком, почалися пошуки таких зв’язків. Деякі фахівці вважали що, маса речовини мозку в центрах, що відповідають за жадібність, любов, щедрість і інші людські якості, повинна бути пропорційна їх активності. Були спроби зв’язати здатності з масою мозку. Вважалося, що чим вона більша, тим людина більш здібні. Але і цей висновок є помилковим.

Так, наприклад, маса мозку талановитих людей різна. Поряд з важким мозком І. Тургенєва (2012 г!), Маса мозку А. Франса становила 1017 г. Однак важко сказати, хто з них більше обдарований, кожен з них займав своє місце в історії.

Що ж таке здібності, і яке відношення до них має мозок? Здібності – це психічні можливості, що дозволяють освоїти ту чи іншу діяльність. Цілком зрозуміло, що люди, які займаються різною діяльністю, повинні мати різні здібності. Не випадково в корі головного мозку людини є безліч нейронів, які “чекають своєї години”, коли вони будуть задіяні. Таким чином, мозок людини здатний вирішувати не тільки стандартні завдання, а й освоювати нові програми.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Обмін жирів – конспект