Будова і функції органів дихання людини

Значення дихання

Дихання є однією з основних функцій організму. У процесі дихання здійснюється газообмін між організмом і зовнішнім середовищем. Процес поглинання кисню і виділення вуглекислого газу організмом є основа процесу дихання. Кисень необхідний для дихання і життєдіяльності клітин і тканин. Дихальна система проводить кисень в систему кровообігу. А гемоглобіном еритроцитів крові транспортується в усі частини тіла і використовується в процесі обміну речовин. Припинення обміну речовин призводить до припинення життя організму. Для протікання обміну речовин необхідний кисень. Кисень використовується для окислення органічних поживних речовин. В результаті окислення відбувається розпад поживних речовин, вивільняється укладена в них енергія, утворюються вуглекислий газ і вода.

Будова органів дихання

До органів дихання відносяться: порожнина носа, носоглотка, гортань, трахея, бронхи і легені (рис. 76). Внутрішня поверхня порожнини носа вкрита слизовою оболонкою. У ній містяться численні клітини миготливого епітелію, які виділяють слиз. Вії затримують пил, а слиз затримує мікробів. У слизовій оболонці розташовано багато кровоносних капілярів. При диханні в носоглотці повітря зігрівається. Лейкоцити знищують затриманих мікробів, так в носовій порожнині повітря знешкоджується, зволожується і зігрівається (рис. 77) .З носової порожнини повітря потрапляє в носоглотку, а потім у гортань. Гортань розташована у верхній частині шиї. Стінки гортані утворені кількома хрящами. Хрящові складки зв’язуються між собою сухожиллями і гладкою м’язом і утворюють порожнину гортані. Хрящі захищають гортань від звуження. Вхід в гортань під час проковтування їжі закривається хрящовим надгортанником. Між хрящами гортані є слизові складки – голосові зв’яжи (рис. 78).

Простір між голосовими зв’язками називають голосовою щілиною. При видиху відбувається натягнення голосових зв’язок. Під впливом повітря спостерігається вібрація вільних країв голосових зв’язок. Так народжується звук. У відтворенні членороздільноюмови крім голосових зв’язок беруть участь язик, губи, щелепи, хрящової надгортанник, носова і ротова порожнини. Повітря з гортані проходить в трахею. Трахея складається з трубки, що складається з 16-20 хрящових півкілець. Її довжина 10-15 см. Хрящові півкільця з’єднані між собою сполучнотканинною перегородкою з переплітаються гладкими м’язовими волокнами. Задня м’яка стінка трахеї прилягає до стравоходу і не заважає проходженню їжі і проходженню повітря по трахеї при повороті голови. У нижній частині трахея розгалужується на два бронхи, які входять в праве і ліве легені. У легені бронхи розгалужуються на більш дрібні гілочки. Найменші бронхи (їх називають бронхіолами) закінчуються легеневими бульбашками (альвеолами).

Таким чином, вдих і видих взаємопов’язані, і вони регулюються дихальним центром в довгастому мозку. У підлітків кількість дихальних коливань дуже близько до таких у дорослих людей. На дихання надають умови зовнішнього і внутрішнього середовища організму.

Легені розташовані в грудній клітці. У легенях бронхіоли переходять в альвеолярні ходи, на стінках яких знаходяться численні тонкостінні випинання – альвеоли. Кількість альвеол 300 млн. Якщо альвеоли розгорнути і розташувати в один ряд, тоді їх загальна поверхня буде відповідати 90-100 м2 (площа футбольного поля). Стінки альвеол утворені одним шаром епітеліальних клітин і густо обплетені мережею капілярів (рис. 79).

Легені – парний орган, який за формою нагадує конус – м’які, пружні, губчасті, багаті еластичними волокнами і кровоносними судинами. У центральній частині легенів розташовуються ворота, куди входять бронхи, легенева артерія, нерви, виходять легеневі вени. Це легеневі судини. Права легеня складається з трьох часток, а ліве – з двох частин. Зовні кожна легеня вкрите гладкою блискучою оболонкою з сполучної тканини – легеневої плеврою (вісцеральної). Внутрішня стінка грудної порожнини вистелена пристеночной плеврою (паріентальной). Між ними утворюється вузька замкнена щілина з невеликою кількістю серозної рідини, зволожуючою листки плеври, тим самим полегшуючи рух легень при вдиху і видиху.

Дихальні рухи

У здорових людей спостерігається 16-18 дихальних рухів в хвилину. У легень не буває гладких і поперечно-смугастих м’язів. В результаті скорочення міжреберних м’язів грудна клітка починає рухатися. При скороченні зовнішніх міжреберних м’язів і діафрагми грудна клітка розширюється, обсяг збільшується. Тиск у порожнині грудної клітки менше атмосферного. Внаслідок цього легені наповнюються повітрям. Відбувається вдих. При видиху зовнішні міжреберні м’язи розслаблюються, діафрагма піднімається, стає опуклою. Обсяг грудної клітини зменшується. Тиск в плевральній порожнині піднімається. Легені стискаються, відбувається видих (рис. 80). Зміна обсягу легень пов’язана з роботою міжреберних дихальних м’язів.

Тому ритму дихання необхідно приділяти особливу увагу. Це важливо, оскільки обсяг кисню, що надходить при одному вдиху, необхідний для підтримки функції органів в нормальному стані.

ПОДІЛИТИСЯ: